Хочеться писати комусь і отримувати листи кохання. Живі такі: паперові, роздивлятись почерк, вдихати запах паперу і чорнил. Або дарувати тобі листівки з дурнуватими зображеннями і ще більш дурнуватими підписами. Хочеться їхати безцільно і горланити пісні. Хіхікати і фоткатись в бур'янах. Дивне відчуття, коли одночасно радісно і боляче думати про це. Колись я оте все втратила, але обов'язково поверну.