останнім часом зауважила, що любов до музики набула деструктивного характеру. за час еміграції навушники стали зоною комфорту, в яку можна локально і буквально переключитись незалежно від місця і часу. така собі річ, яка легко допомагає тобі втекти від реальності. з мінусів, лише те, що це переросло в бісову залежність)) були моменти, коли доводилось заряджати їх кілька разів на день. часом не розлучалась з ними навіть у сауні)) помітила, що навіть сам процес прослуховування аудіо👇🏻