Я: (мала, плачу над тарілкою корисної їжі) Ніколи не буду заставляти свою дитину їсти те, що їй не подобається! Теж я: (доросла) Їж салат з капусти й моркви, інакше не підеш гуляти! Ніби я за те, щоб не змушувати дитину насильно їсти і ридати над тарілкою, але дійде до того, що вона не їстиме нічого, крім сухих сніданків, булок і всяких junk food - прям не знаю що обрати - порушені харчові звички, гастрит чи психологічна травма...