Недавно про це у мене був пост, просто запитала, чому люди називають тварин дітьми, бо для мене це про різну любов, а мене засрали, що я не люблю свого кота 🥹.

Ого, виявляється що я не один такий, просто я не знаю як можна до іншої біологічної істоти, котра навіть жодним чином на тебе не схожа і ти ставишся до неї, як до дитини, ну але ж кожному своє

Мої дітки зараз не пойняли))) а взагалі в нас в сім'ї так і було. Поки я росла, був кіт і він був мамин синочок. Типу для нас це нормально. Чоловік спочатку теж був проти, але втягнувся і тепер каже, що я їх мати. Своїх дітей поки немає, ну, крім котиків

Ні, ще купу людей, які один в одного цупоять цей пост.

У нас дві собаки і кіт. Дітьми їх не називаємо, хоча обожнюємо їх всіх, але в них є свої батьки. А ми всі - члени однієї сім‘ї чи стаї )

А кому не похуй?

Це зрозуміють тільки папи і мами хвостатих 😌 Зі мною моя дитина 🦮 завжди, і на роботу, і по справах, і гуляти і подорожувати, догляд ще більше ніж за малою дитиною, навіть зробила для неї власний бренд одягу , і якщо дитину на деякий час (на пару годин-день або більше )люди можуть залишити на близьких родичів або няню , то собаку я так залишити не можу 🤷‍♀️ це виморажує тільки тих хто не відноситься до тварин як до повноцінних членів сімʼї

Залежить звісно від тварини і ставлення власника до неї, але в моєму випадку я не знаю що це, як не дитина. Перший тиждень сиділа у «декреті», щоб цуценя освоїлося. Потім десь пів року ми з партнером засипали стоячи, бо вона не давала нам продиху ні вдень, ні вночі. Все було у пелюшках, іграшках. Партнер на дві години пізніше повертався з роботи 8 місяців через те що мав їздити в обід, щоб її покормити (цуценят треба кормити 3 рази на день мінімум). Їздили в собачу школу через пів міста. ⬇️

В мене двоє діток: донечка і песя Буся, яку я так само по ночах вигодовувала з народження як і доцю (правда сумішшю з пляшечки 😂). То врятоване мною життя. Хоча я песю донечкою ніколи не кличу. Але для мене вона як друга дитина.