Я колись казала, що шкодувати про щось зроблене у житті не має сенсу і тому я ні про що не шкодую. Ну типу я розумію що оте й оте було дурнею, але це теж досвід і все одно я нічого змінити не можу. Так от. Я напиздюнькала. Я шкодую про все. Абсолютно про все. Про все що зробила. Про те, чого не зробила. А зараз не маю ані сил ані ресурсів щось виправити. І це рве мене на шмаття.