Мій дім, з першого дня мого життя і до 28 років ми були нерозлучні. Я обожнювала втікати від тебе у подорожі в минулому житті, а тепер не можу спокійно чекати кожної нашої зустрічі раз на пів пору. Я ніколи не планувала жити деінде, але так вже склалось. І це приносить мені неймовірний біль часом, я починаю тужити за тобою ще до того, як знову поїду, бо інакше не можу. Ти неймовірно красивий, сильний, часом трошки хаотичний та зашвидкий, але такий мій. Ти моє сердце, мій Київ 💔