Давно нічого не писала. Якось навіть не було бажання. Не скажу, що все супер, але я щаслива. Радію тому, що сім'я вся у зборі, що можу почитати книгу синові на ніч, що можу поговорити з чоловіком не по телефону і не чекати нервуючи його з війни... Ми разом можемо утрьох пограти в гру настільну, посміятися, поговорити і згадати що було. Це так прекрасно просто жити... Не зважаючи ні на що, ловити момент життя.