Прочитала тредс хлопця про "виростеш - зрозумієш", як його лупцювали за 9-ки у школі. Мої зошити були інколи по 6-8 сторінок. Такі тоненьки, бо постійно доводилось виривати та переписувати. Тільки вже дорослою зрозуміла, що мати сама не вміє грамотно писати, то це була марна трата з переписуванням. Били в дитинстві по рукам лінійкою для гарного почерку. Науковцем я не стала, але і перекладачем, як мама мріяла також. А яка ваша історія "успішного успіху" ?