На порозі нового етапу життя, а саме статусу "мама першокласниці", є багато роздумів. І от мені подумалось, є ж багато стереотипів про психологів/психотерапевтів - це все, що містить фразу "ти ж психолог", "психотерапевт повинен". Або ще більше стереотипів "про вчителів та їх дітей". І от тут у мене виникла прогалина у знаннях😁: якщо хтось з батьків психолог/психотерапевт, то які є стереотипи щодо них та їх дитини? П.С.: питаю, бо цікаво, що мене чекає у світі "шкільно-батьківських" відносин.