Ми боялися брати їх на руки. Боялися вперше залишитися з ними самі. Боялися не зрозуміти, чому вони плачуть, і переймалися як же ми з ними впораємося? А потім ми навчилися, із заплющеними очима посеред ночі міняти підгузки. Прокидатися від шарудіння маленьки ніжками. Навчилися купати, тримаючи однією рукою. Навчилися не спати. Ми навчилися любити когось більше за себе. Розтягуючи своє серце до неможливих розмірів💙