А знаєте, що помітила? Прощаючись я більше не сумую. Бо далі буде продовження життя. І почала сприймати всі завершення, як нормальний плин процесів. Так має бути 🙂 Після кінця починається щось інше. Тож дивлюся вперед з приємним передчуттям 😊 І так авжеж: вересень привіт 🤗 і якаж осінь без букету айстр?! Жодна квітка не постраждала 👌 всі лишилися на клумбі