При цьому побут влаштовує обох. Про все домовились, все розприділили, але, все настільки гладко, як у брата та сестри👀

Не допомогло. Прожили в такому варіанті «брат-сестра» з обовʼязками шлюбу (без інтиму) 2 роки і розлучились. Я не змогла більше жити своїм життям, в якому чоловік присутній чисто для галочки ( без активного частпроведення вдвох типу фільми/музика/відпочинок вдвох), лише як «шафа чи стілець».

Попробовать то, чего не пробовали раньше. Уехать в путешествие. Пожить отдельно (вроде в Америке практикуют до 3 месяцев и люди скучать начинают). Поговорить тюсерьезно. Не спешить и подождать.

Проживаєм зараз кризу подібного характеру. 13 років разом, його немає поруч постійно. Обоє розуміємо, що ми класні партнери один одному, але щось, бляха, не клеїться. Обом не вистачає емоцій та яскравих почуттів. Побутові питання заполонили всі думки. Напевне перше - вихідні для себе і тільки разом. Без дітей, родичів, знайомих… Дайте час відпочити собі, згадайте, як ви ж чудово проводили час наодинці. Круто, звісно, змінити домашні декорації на гарний краєвид за вікном, це якщо є можливість.

Нічого не допомогло. Так само у партнера не було жодного бажання щось з цим робити, навіть піти до психотерапевта не вийшло вмовити, а психотерапевт, як на мене, найнадійніший шлях вирішення подібної проблеми, коли вже розмови тет-а-тет ні до чого не призводять.

Жіночі секрети https://www.instagram.com/love.woman.live?igsh=NnBtOHh0ODZ5MmQ2

Это конец. Как по мне. Не нужно натягивать сову на глобус. Какое-то время поживете так, пока не поймёте, что пора перевернуть страницу и идти дальше. Или должно что-то случится такое в жизни одного из двоих, что он по-другому посмотрит на партнера. Но это не факт. И будет ли это что-то и когда неизвестно. Может отдельно поживите каждый своей жизнью, может что-то осознаете. Пусть даже не в пользу пары, но это лучше чем влачить существование без позитивного наполнения. Многие пары такое испытывают