От за що я люблю свій вік зараз, так це за навичку нікому нічого не доводити, а просто робити, як я вважаю за потрібне, періодично фільтруючих тих, з ким геть немає співпадіння по цінностях та поглядах. Мовчки і без купи поясненнь. Бо мій спокій мені, нарешті, став важливішим за бажання комусь щось довести. І це і є щастя.