Дочитала книжку Артема Чеха «Пісня відкритого шляху» Якщо коротко, сподобалось все: - і жовті зуби майже у всіх персонажів - і зашифровані послання між рядків - і жіночі персонажі, які в першу чергу теж люди, а не ось це от все 🤌🏻 де вона красіва і скаче на коні і ніде їй навіть не натира 😅 - і те як Чех написав про місячні і людей без кінцівок - і «тарантінівщина» в перемішує з реалізмом. Піф-паф, хто не встиг ускакать просто більше не живий 🌚😂