думкивголос Вигоріла, боляче, криє, розриває з середини, повне спустошення...Відгородилась від оточення на невизначений час, маю відновитися. Не відслідкувала, коли віддала більше, ніж отримала...Таке паршиве відчуття, що мою щирість та відкритість використано в корисливих цілях...Стала на шлях трансформацій...Пройду, щоб засяяти ще яскравіше...Я не з тих, хто ниє, намотуючи соплі на кулак...Не можна опускати руки, бо в них ми тримаємо наше життя...