донька спить у автокріслі, дружина поруч теж піддрімує. А інколи ще й сестра та найкращий друг (який тепер мій зять). І от ми всі валимо по трасі. Максимум 110 км/год, бо безпека перш за все. І до чого це я? Та просто згадалося, що в мене на флешці була папка під назвою "я знаю слова" з піснями ну дуже попсовими, але я їх так любив слухати вночі на трасі, бо співав і не засинав. Бо я знав слова. І знаю їх досі. така ностальжі :)

Я тоже таке любив. У мене ще не було круїз контролю і втомлювалась нога довго жати на газ, тоже була спеціальна нанодеревьяшка яку я клав на педаль газу і вона мені робила круїз контроль. Так, з безпекою в мене гірше. А в доповнення до магнітоли була дівчина яка співала. І в багажнику завжди був намет, 5л води, всякі покривала, запасні шмотки, топорік. Щоб поїхати в інше місто мені на сбори потрібно було 0 секунд, я завжди був готовий.