У кожної людини бувають періоди порожнечі чи розгубленості. І тоді важливо підтримати людину та дати їй опору. Але таке "незнання" може бути і способом життя. Закликом жертви завжди рятувати її. Або перекладанням відповідальності за власне життя на іншого («виріши за мене»). У такому разі допомагати людині – це лише посилювати подібну поведінку. Тут важливіше вносити напругу, ставити чіткі межі своєї допомоги. І повертати людині відповідальність за її життя.