Коли виходила на сцену зі скрипкою в руках, думка в голові була одна - «Тільки б не збитись в отому складному місці!» Долоні спітнілі від хвилювання. Викладач підходить перевірити стрій скрипки, мимоволі кинувши строгий погляд і тихо додає «Зберись!» (у очах читалось, «Не зганьби мене») Акорд. Гра почалась. Пальці самі затискають потрібні ноти завчені до автомату… «Тільки б не збитись!» І якщо таки не збивалась, то з полегшенням видихала після виступу. І якби я могла повернутись туди👇🏻