Осінь Вже холодніють вечори І ранки вже холодні стали Надходить час осінньої пори Шкільний дзвоник вже кличе всіх за парти Минуло літо, ніби одним днем Таке спекотне було наше літо Усе охоплене немов вогнем Палило сонечко невпинно Тепер вже час осінньої пори Холодний подих вітру, нас освіжить Та знову будемо жалітись ми Що осінь залива дощем Що неможливо жити Отак людська натура і живе Не бачить щастя, яке живе так близько А сфокусувати на тих речах Які засліплюють та дурять наші смисли