Знаєш те відчуття, коли всередині починається внутрішній діалог: “Це ніби неправильно… але ж нічого, один раз можна?”. Це - торги з совістю. Як це виглядає? “Усі так роблять, чому б і мені?” “Я заслуговую на виключення, бо обставини ж не з простих.” “Ніхто ж не дізнається, то нормально.” Совість не завжди зручна, але вона завжди знає, як правильно. Але чи готові ми її слухати. Кожен торг — це угода, яка може коштувати довіри до самого себе. А як у вас із цим? Часто торгуєтеся з совістю?👇