О, це фантастичне відчуття! Коли ти розчарував себе, коли відчуваєш прірву між теперішнім станом та своїми амбіціями, коли наче і рухаєшься в бажаному напрямку, але якось як недолуга дволапа собака 🤪, коли здається, та ще стільки часу, але здоровий глузд-то знає, що то такі оманливі рожеві хмари) «Ну от і що?))», — в котре думаю я. Відпустити все на самоплив к хєрам, та вже відʼїбатись від себе чи вкотре намагатись зібрати себе в купу. Криза