Нещодавно зловила себе на думці. Як же це прекрасно, бути мамою. Ні, це не про "подвиг" народити. Це про "бути причетною" до цього чарівного дійства формування особистості, іншого людського життя. Яка це відповідальність і радість, коли твоя дитина досягає успіхів і ти знаєш, що була частиною цього. Тоді забуваєш, як важко було моментами, хвилювання і сльози, втрату віри в себе і свої сили. Тоді ти просто думаєш, так, не даремно я живу на цьому світі. І відчуваєш вдячність.