Психологи, в чому може бути помилка мого бачення? От є ідея, що можна бути в моменті, спостерігачем і буде тобі щастя. Це дійсно працює і можна не ходити до психолога? Або рано чи пізно «прорве» і всеодно треба фіксити себе на сеансах?