Мені запропонували навчатися в Німеччині з моїм А2. Моя сім'я наполягла на тому, щоб я все одно йшла. На мої упередження про А2 вони казали "нічого страшного, там вивчиш". Кому б я не сказала про свої переживання, всі кажуть все буде ок. Але я відчуваю, навіть з учорашньої розмови з секретарем, після якої я хотіла ревіти, бо ніх не розумію, що справа тхне паленим. Завтра йду на перші пари. Болісно від того, що ніхто не хоче зрозуміти наскільки це буде важко. Але шляху назад немає..