Читала сьогодні тред про згадки з дитячого садка і у мене в голові виплила моя. Чомусь в садку я не хотіла їсти. Наче стандартна ситуація, але у нас була нянечка, яка мені дуже злим голосом завжди казала: «Потапова, єш! А то я із тєбя котлєту сделаю!» І моя дитяча уява в фарбах малювала мені, як вона мене убиває, мясо перекручує на фарш і робить котлету. А батьки забирають ту котлету додому і кладуть в сервант. Вгадайте, чому в садок я ходила всього три місяці?