Я поїхала з Бельгії, бо через таке відношення до наших біженців я була на грані стрибнути з вікна, ще б трохи і я б злягла у психлікарню. Я вивчила добре ту нідерландську, знаю добре англійську, підтвердила диплом, обіцяли допомогти по освіті чи по досвіду знайти навчання, щоб я змогла піти працювати, а мене відправили тадааам, на курси продавця, такого відчаю і те наскільки мій організм відштовхував усю цю фігню, я хворіла кожен тиждень допоки не купила квитки додому, все.

Ходжу на мовні курси, хоча живу в Бельгії 12 років. Просто раніше жила в Брюселі і вчила французьку, а тепер живемо в іншій частині і вчу нідерландську. І на курси ходять інші українці. Ніхто з них не працює. Майже 3 роки на виплатах. Але хоча б поводили себе вічливо - на уроках сидять в телефоні, балакають між собою, сваряться з вчителями - російською! Просто суцільний іспанський сором. І я розумію, що дивлячись на отаких роблять висновки про українців :(

Я приїхала в Німеччину по робочій візі висококваліфікованого спеціаліста. Мову вчила до цього і іспит оплатила сама. На іспиті був діалог з напарником: я одразу представилась і сказала, що є інженером прошорамного забезпечення. У журі одразу схвальна усмішка на обличчі. До речі, серед учасників іспиту більшість програмісти і більшість з України. Якщо вчити мову і складати іспит в приватних школах то там зовсім інше ставлення, учні в атмосфера

Наведу приклад з Нідерландів. Тут цінують будь яку професію чи ти прибиральник чи двірник чи юрист. Всі професії тут рівні. Бо в Україні наприклад відчувається, якщо ти наприклад двірник, то до тебе якось ставляться зі зневагою чи що чи це типу ти як людина «другого сорту», яка типу нічого крім підмітати не вміє. Мені здається це все просто стереотипи