Є в романі НЕВЕЛИЧКА ДРАМА Підмогильного якийсь натяк на чи то мізогонію, чи ти шароварщину щодо українських жінок під час українізації 20-х років ХХ ст. По-перше, кохати українку було модно. По-друге, у них бачте є усі дані для активного розмноження і байдуже, якщо жінка не хоче так багато дітей: ти ж українка! стегна і груди маєш пружні - народжуй і не відстоюй права. Зовсім у романі не було акценту на щось українське як сильне, перспективне, самобутнє - і це пан Валер'ян критикує.