Цього року я неодмінно поставлю ялинку. Ту, що валяється десь на балконі. Це дивно, здавалося б немає жодної причини ставити ялинку. Всі ці ялинки - атрибут сімейної людини. Раніше батько притягав живу, він рубав її в лісі, коли їхав з рибалки. Браконьєр. На ялинці завжди наполягала мама, батько бурчав , але привозив малу сосну. Мені шкода було дерев, але ця жертва не була марною - пахло святом. Тепер я ставлю ялинку для себе сам. Штучну. Бо занадто багато честі - жива ялинка для одного.