Розумію вас. Два з половиною роки тихого спокійного існування в Німеччині, вивчила мову до рівня В2. Повернулася в серпні в Україну, оскільки мій 16-річний син вступив до українського університету, це було його принципове рішення. На жаль, можливості повернутися додому немає, місто під постійними обстрілами. Живу тепер в іншому місті, через місяць уже знайшла роботу за фахом, почала жити, вільно дихати, незважаючи ні на що. Чи жалкую, що поїхала з Німеччини? Ні. За кордон тепер, лише як турист.