Вечір на Арсенальній — це магія. Побачення пройшло так легко, ніби ми знайомі сто років. Прогулялися вздовж вогнів міста, сміялися з усього й нічого, грілися п'яною вишнеб і ловили момент, коли Київ був тільки для нас двох. Цей вечір нагадує, що щось справжнє завжди з’являється тоді, коли не чекаєш. Але і не чекала я, що як виявляється в нього є дружина, яку ми зустріли в метро, вона якраз йшла на зустріч до нього бо їй подруги донесли що він гуляє з "вертіхвосткою" той вечір, я не забуду.🫠