щоб все не просто зрозуміти для себе, а прийняти, відпустити і вчитись жити по-іншому, де там та наша межа, досягнувши якої ми вже не здатні терпіти таке відношення. Людина не стає поганою в один день. Вона така з самого початку. І ми це бачимо. Але закриваємо очі, думаємо, що нас це не торкнеться, думаємо, що ми особливі, і з нами буде по-іншому. Буде, але не з цією людиною. Не з цією. І ніхто нам не винен, що нам роблять боляче. Ми це допускаємо. Люди не змінюються.