С початком зими старі бур'яни так легко зривати,гнилими коріннями важко триматись у ґрунті. Земля така вогка,безсила,байдужа,здається,що сніг іі мав приховати,але передумав. Стежини засніжені коплять печатки слідів недолугих,мов шифри таємні друкуються символи долі. Біжать ланцюгами, орнаменти з помилками Не звик озиратись той день,що мене не турбує! А час,мов той потяг,що завжди далеко прямує крізь небо,крізь мене,крізь вітер лякаючих згадок... все ближче додому!