Просто іду по вулиці в моменті мене накриває і я розумію що мої слози вже не зупинити тому зупиняюсь я,щоб заспокоїтись . І знаєте хто до мене підійшов ? військовий . В одній руці він тримає пакет напевно с якимись бумагами , іншої руки я просто не побачила - у вас щось трапилось , може купити вам води ? Так швидко ще ні хто не зупиняв мої сльози . (Записи дружини загиблого військового)