Коли я була підлітком, зустрічалася з хлопцем, ми вирішили залишитися разом на ніч. Просити дозволу в мами не наважилась, придумали план: коли вона засне, я впущу його в кімнату, а якщо зайде - він ховається за кріслом. Зранку мама раптом заходить. Він не встигає сховатися, і я кажу: -Лягай на ліжко! Накрила його ковдрою, тремчу, а мама сідає прямо поруч і каже: - Ой, Микита такий гарний хлопчик. Міліціонером хоче бути. Він намагався не заржати під ковдрою, а я молилася Богу щоб вона пішла 🫣