Таро і магію можно спростувати, а існування бога до сих пір не спростовано. Звісно можна про чайник рассела згадати і макаронного монстра, але якщо віра в існування макаронного монстра спроможна покращити чиєсь життя, то чому б ні

Бо Його існування очевидне. Сперечатися можна про те, чи Він іманентний світові (себто, є частиною світу або самим світом), чи трансцендентний ("зовнішній" по відношенню до світу), одноосібний чи багатоосібний, Єдиний або ж Їх кілька, благий чи нейтральний тощо, але існування у Всесвіту Причини є очевидним. Особисто я прийшов до висновку, що Бог є зовнішнім творцем Всесвіту, який зміг стати людиною і повідомити нам про Себе

Для мене це на рівні жити чи ні.

Самі запитайте в Нього. Якщо відповість - матимете відповідь, а ні - ну то немає значить. Тільки щоб було по чесному - не ставте Йому умови як саме Він має відповісти.

Як ви вважаєте звідки взявся світ та життя?

Все вірно кажете це один і той самий рівень. Якби релігія/таро/магія давалаи хоч якісь бонуси всі давно були б релігійними.

В тебе просто рівень свідомості є на такому рівні, що ти нездатна осмислити це.

Постараюся влучно сформулювати власну думку з цього приводу: Є такий вираз - “Credo quia absurdum” (“Вірую, бо абсурдно”), він звертає увагу на різниці між поняттями віра та знання. Різниця в тому що знання що базується на доказах, логіці чи досвіді, тоді як віра базується на прийнятті чогось без прямого або обґрунтованого підтвердження. Звідси вираз «акт віри» Ці речі не суперечливі, а взаємодоповнюючі, якщо розглядати їх як інструменти для вирішення різних життєвих задач.

Віра може вирішувати єкзестенційні задачі, тоді як знання знання слугує для вирішення практичних задач, що вимагають доказовості, точності та раціонального підходу. Знання є інструментом для розуміння, передбачення та упорядкування світу Віра ж звертається до того, що виходить за межі обґрунтованого: сенс життя, моральний вибір, питання, які неможливо довести чи спростувати. Вона дає людині сили діяти там, де знання досягає своїх меж.

Тому що їм ліньки напружувати мозок і шукати відповіді власноруч. Простіше все вимкнути (логіку, здоровий глузд, критичне мислення) і задовольнятися "відповіддю" "Це створив бог". Інакше кажучи, то таке плацебо.