Згадала,як у 90ті,коли робота була без зарплати,або взагалі її не було. Виживали,бо крали й продавали плитку( я на плитковий пішла із свого конструкторського).Так от,зайшла в Клас (я з Харкова, це відомий у нас супермаркет). І потягло мене до корзинки з м'якими іграшками. Перебираючи,насолоджуватися,бо купити неспроможна,то хоч в руках подержу...натрапляю раптом на малюсенького ведмедика з сердечком на грудях і написом англійською "Я люблю Україну ". І такий той ведмедика був замурзаний бідося