останнім часом відчуваю таке різке почуття зневіри та розпачу. Читаючи новини, бачу ось всі ці заголовки, розповіді про розкрадання, в той час коли фронт не зупиняється а п*д0ри просуваюся все ближче до моєї рідної Дніпропетровської області просто хочеться на стіни лізти від тривоги. Ох але треба взяти себе в руки і продовжувати жити далі, намагатися допомагати і хоч з острахом але дивитись у майбутнє