Я не був чемний, тому навіть іграшкової залізниці в дитинстві не діждався. Чого вже мріяти про справжнє диво, коли виріс? Сьогодні знов наснилося, що повернувся туди, де колись на Різдво все почалося. Що ж, це ціна, яку я плачу і не скаржуся на те, яка вона висока – в першу мить пробудження не знати, чи моє життя не наснилося. І чи не для того я прокидаюся, щоб за мить загинути в пожежі. Та ні, то ж була ніяка не пожежа. Ну хіба що в горлі після вчорашнього. – Пити. – сказав я невідомо кому.