Читаю зараз, як легко батьки викидають чи віддають іграшки своїх дітей, бо вирішили, що вони вже не потрібні! Ну, це жахливо, якщо чесно, що людина, якій дитина довіряє, яку пускає в свій світ, може на стільки легко руйнувати важливі речі. Я в дитинстві жила "на дві хати": основна у дідуся з бабусею, і вихідного дня у мами з татом. Не уявляю, що було б, не знайди я котрусь іграшку там чи там. ТРАГЕДІЯ масштабу всесвіту! Чи сказала б я про це? Ні. Бо була досить закритою на зовнішній прояв емоцій