В 22роки я дуже захворіла, не могла їсти, відсутній був рефлекс, один йогурт їла день. Я звільнилась з суду і вже з вагою 37кг при 164см почала вишивати українські рушники і мережки на сорочки, трохи малювала. Всі сміялись з мене типу кому це твоє вишивання треба за копійки.Друзі зникли, хлопець знайшов іншу і українське вишивання мене витягало морально у відчаї і самотності, я була одна і шукала ліки, знайшла, вчила їсти інших, видужала.А тепер всі хто ржав такі святі в вишиванках сьогодні бачу