Фіговінько)) Починаєш шукати ту саму скрізь: в чергах, в спортзалі, на роботі. А потім сам собі "Чувак, заспокойся!" Звісно не вистачає почуття сім'ї, команди, підтримки. з ким можна класно поговорити. Кого можна підтртмати і порадувати. Коли хочеться бачити щиру посмішку! І ти починаєш "занижувати планку" аби тільки не бути самому до якогось моменту коли знов сам собі "Агов.... зупинись... краще ще почекати і знайти когось хто буде "твоєю, тією самою", аніж жити з відчуттям, що помилився.