Це дуже круте відчуття, коли йдеш серед великих просторів, полів, через сонячники, холми.. Коли навкруги нікого, тихо, бджілки жужжать... А по землі десь бігають куропатки та фазани... я сиділа в тіні між гігантами сонячниками та бачила крізь ліс стовбурів когось з них ... Чутно, як вони розмовляють між собою... І ти дивишся на ці жовто-зелені моря, як вітерець ганяє по ним хвилі... І відчуваєш життя... Трохи моторошно, бо сама, але згодом відчуваєш дикість, відвагу, силу, свободу, танець душі!