Дратує коли вітають з релігійними святами мало знайомі, або не знайомі. З поваги я маю відповісти. А де повага до мене?Так, мені тяжко відповісти, бо мої привітання завжди лише щірі. Папугою я не хочу бути. Вибішує мене, колі вітають близькі. Знають все, але і вимагають відповіді. Скажіть, навіщо вам нещире привітання?Знати, що людина просто склала букви у слова, без сенсу, приємно?Доречі, я ніколи не ображаюсь якщо мене не привітали навіть з ДН. Бо це не обов'язок, а висловлення щірих почуттів.