Майже 25 років я була таємно закохана у свого «родича»(не по крові). Почалось це коли я була малою. До статевого дозрівання. Мені здавалось, що між нами «хімія». Проте він не став мене чекати і, сука, одружився, ще й дитину завів. І тоді я вирішила, що у 17 років стану його коханкою. Але щось пішло не так і сила наміру не спрацювала. Я теж не втрачала час - любовні драми і все таке, життя кипіло. Та все одно при рідких зустрічах у сімейному колі танула, як пломбір у каві 🫠 І от нарешті він🔽