Чекаємо з сином замовлення. Він каже: “Вгадай, що я пишу”. І починає пальцем писати уявні букви. “Я тебе люблю”. Кажу: “А я тебе ще більше”. Ця безумовна любов — така проста і водночас безмежна. Як би її втримати? Щоб вона переросла в дружбу з дорослим, у якого він перетворюється.