Поїзд Дніпро-Пшемишль. Наші з донькою 2 верхні полки, на нижніх мама і її син. Дочка вертається з туалету, бліда, і каже "мені погано, голова крутиться, ща впаду". Потроху зіскользує на пол. Я даю їй води з верхньої полки, злажу, кажу - ідемо сядеш, допомагаю встати і присажую на вільний шматочок місця біля хлопця. Жінка підскакує "Не на простинь". Мені доводиться підсунути дитину, щоб вона витягла з під неї простинь, на якій спить син.