2025-01-06 17:25
Я народилась у Луганську і був період, коли я намагалась цей факт якось обійти, навіть у своїй голові. Досі дуже болить, що це місце для мене відчувається як «зрадник». І за те, що могло б стати моєю внутрішньою спадщиною, буває дещо соромно. Наприклад, мова. Нікому з Западної не зрозуміти ці почуття - я люблю і ненавиджу мову, на якій мама співала мені колискові і якою я жила і дихала більшу частину свого життя. Та що там, вона досі моя рідна - та що в голові і у снах. І соромно за це.