Митець — це тягар... Це нести на собі біль і самотність. Справжнє мистецтво народжується тільки через страждання. Кожен твір це частина душі, яка болить та кровоточить. У жорстокому світі митець залишається один на один зі своїм внутрішнім світом. Він не може обирати бути митцем, бо це доля. Це крест, який нести важко, але без нього не зрозуміти, що таке життя... І навіть коли всі мовчать, він продовжує творити... Тільки через біль митець пізнає себе справжнього...