Я нарешті змогла перейти цю невидиму межу у читанні Гаррі Поттера і дочитала в'язня Азкабану (колись намагалась читати усю серію, але на початку третьої частини зупинилась, вже і не згадаю чому) . Але є одне але, я не можу нормально сприймати Ремуса, Сріуса та Северуса, їхні відносини настільки складні, що мені аж боляче стає. А під кінець, який наче має бути щасливим, я ледь не плакала, бо знаю чим усе закінчиться.