Завтра буде 8 місяців з дня загибелі мого чоловіка від підарського ланцета. Як завжди, напередодні цієї дати мене криє, я переглядаю наші фото та плачу. Такий стан, як правило, триває рівно три дні. Почалося вчора. Мені здається що ми бачились з ним дуже давно, наче він існував у моєму житті десятки років тому. Дивно працює мозок стосовно часу і переживання горя